Тема, про яку піде мова, безмежно складна й об’ємна, але надзвичайно цікава, адже вона стосується психології мови та логіки її звучання в сучасному варіанті. Часто в голові виникає питання: «Чому пишеться так, а читається по-іншому?»
З моменту народження до сьогодні англійська мова зазнавала змін, пов’язаних насамперед із запозиченнями слів і фонетики, що вплинули на правила читання.
Історично Британські острови населяли племена кельтів, проте їхній діалект практично не зберігся в сучасній мові. Лише поодинокі слова корінням ведуть до предків:
e.g. whiskey (ірл. uisce beathadh - «жива вода»)
Безпосередніми прабатьками англійського народу є германські племена саксів, ютів, англів і фризів, які проникли на територію Британії у 449 році. Слова цього періоду мають загальногерманські корені. Ці слова пов’язані з природою, морем, побутовими справами. Будучи язичниками, германці наповнили мову своїм змістом:
e.g. silk - шовк
sun (від «sunno») - сонце
hand - (від «handus») - рука
Saturday (day of Saturn) - субота
moon (від «mon») - місяць
Monday (day of Moon) - понеділок
У середині XI століття Британію завойовують нормандці. З цього часу в історії народу починається епоха трьох мов. Мовою аристократії та судів стала французька, мовою науки залишалася латина, а простий люд продовжував розмовляти англосаксонською.
e.g. court - двір, суд
servant - слуга
guard - охорона
prince - принц
government - уряд
village - село
army - армія, військо
victory - перемога
religion - релігія
chapel - каплиця
prayer - молитва
city - місто
Ремісники, які жили в селі, зберігали англійські назви, тоді як міські набули французької природи: butcher «м’ясник», mason «муляр», tailor «кравець».
Тварини називаються англійськими словами, але їхнє м’ясо - французькими: beef «яловичина», mutton «баранина», pork «свинина», veal «телятина».
Усе це сильно впливало на взаємовимову. Результатом такого союзу стало народження сучасної англійської мови.
Принципові зміни у фонетиці відбулися пізніше. Великий зсув голосних (Great Vowel Shift) розділив англійську мову на дві.
Звуки не просто перетворилися, вони почали звучати інакше.
Наприклад, староанглійський звук /ɛː/ став [eː], потім перетворився на [iː] (як у слові beak - дзьоб). У небагатьох словах, що починаються з групи приголосних, звучання стало іншим - [eɪ] (як у слові break - ламати, перерва).
Звук /eː/ перетворився на [iː] (як у feet - стопи).
Звук /oː/ перетворився на [uː] (як у boot - чобіт, book - книга).
Запозичення тривали, але вже не змінювали вимову кардинально. У різні часи пуристи (прихильники фанатичного прагнення до чистоти мови, які виступають проти іншомовних елементів) намагалися очистити англійську мову від іноземних слів, замінюючи їх англосаксонськими. Проте це не мало успіху.
Англійська мова, що сформувалася до XVII століття, зберегла правила середньоанглійського або «запозиченого» написання, що багато в чому пояснює «невідповідність» побаченого почутому.
Коментарі
Підписатися