Англійська стала першою мовою, в якій словниковий запас перевищив мільйонний рубіж, заявила американська група дослідників The Global Language Monitor.
Жодна існуюча нині мова не має такого об'ємного словникового запасу, як англійська. Словник його поповнювався 1,5 тисяч років. І ось тепер порядковий номер, що дорівнює мільйону, отримало слово «Web 2.0».
Але перш ніж слово нового покоління визнали, воно мало з'явитися в текстах 25 тисяч разів (тільки в цьому випадку будь-яке позначення має право на статус слова). The Global Language Monitor, яка стежить за вживанням нових термінів користувачами Інтернету, підтвердила, що слово зустрічається в пошукових запитах більше 25 тисяч разів і за останні півроку стало загальновживаним. Цей факт було зафіксовано 10 червня 2009 року.
"Глобал ленгуїдж монітор" базується в Каліфорнії і має "спостерігачів" чи не у всіх точках світу, пише Ітар-Тас. Вони уважно стежать за появою будь-яких неологізмів, спрямовуючи нові дані до центрального офісу служби. За їхніми підрахунками, кількість слів у сучасній англійській мові збільшилася за останню тисячу років приблизно у 20 разів. Очікувалося, що словниковий запас перевалить за мільйон ще в 2006 році (англійський словник, що активно поповнюється, налічував 986 тис. 120 слів). Але трапилося це лише через три роки.
Передбачалося, що слово прийде з гібридів англійської мови - чайнгліш, хінгліш або спангліш. Хоча не виключалася можливість проникнення слова з молодіжної субкультури чи веб-сленгу, що сталося.
У ході моніторингу неологізмів було звернуто особливу увагу на слова: «снепарацці» — люди, які використовують мобільний телефон із вбудованою фотокамерою для зйомки знаменитостей; «Подкаст» — цифровий запис радіо та інших програм, який можна завантажити з Інтернету для подальшого прослуховування; і «місандерестімейт», як Дж. Буш після трагічних подій у вересні 2001 року назвав кричущу недооцінку загрози та можливостей міжнародного тероризму. А з Китаю дізналися слово «дринкті», що означає перерву на чаювання в дрібній крамниці.
Звичайно, не всі неологізми в результаті потрапляють в Оксфордський словник, але багато хто з них впевнено входить у повсякденний мовний побут. Англійська мова перетворилася на свого роду лінгва-франка — універсальний засіб міжетнічного спілкування у багатьох сферах діяльності. У цьому сенсі він давно виконує функцію, яку колись хотіли покласти на призабутий нині есперанто. А оскільки «інгліш» дуже поширений, він більше інших мов відкритий все новим і новим запозиченням.
Вчені встановили, що Шекспір використав у всіх своїх творах від 20 до 24 тис. слів, 1700 з яких вигадав сам. Понад 50 шекспірівських неологізмів використовуються досі. Щоб зрозуміти, що таке мільйон слів, достатньо навести деякі науково підтверджені дані. Наприклад, дорослий носій англійської мови залежно від рівня освіти вживає у своїй промові від 10 до 50 тис. лексем. Середньостатистичний англієць, американець, канадець і т. д. знають значення близько 75 тис. слів, але далеко не всі активно використовують. Зрештою, у словнику немовляти віком від півтора до двох років — не більше п'яти десятків мовних одиниць.
І хоча вчені стверджують, що англійська стала першою мовою-мільйонером, у цьому можна засумніватися. Один із найавторитетніших у світі фахівців з англійської філології, британський академік Девід Крістал переконаний, що «інвентаризація» лексикону — взагалі безглузда витівка. Чи вважати, скажімо, словами абревіатури на кшталт CNN чи IBM? Чи можуть вважатися різними словами англійська та американська орфографічні варіанти написання слова «колір» («color» і «colour»)? Чи потрібно включати до загальної статистики наукові терміни, для класифікації яких застосовується латина? Крім того, ставиться під сумнів, чи можна назвати словом позначення, що містить у собі цифри (Web 2.0)? Швидше за все, це словосполучення. За оцінкою Кристала, англійський лексикон збільшується повільніше, ніж вважає The Global Language Monitor, — приблизно тисячу нових слів на рік. Але оскільки інших, достовірніших підрахунків немає, та й статистики з нашої рідної російської мови — також. Залишається лише довіряти дослідженням та підрахункам американської групи дослідників.