У цій статті ви дізнаєтеся, які основні функції мають присвійні займенники в граматиці англійської мови.
Присвійні займенники (Possessive pronouns) та прикметники (Possessive adjectives) в англійській мові використовуються для позначення приналежності або володіння чимось. До них належать: my, mine, your, yours, his, her, hers, its, our, ours, their, theirs.
Для вираження приналежності в англійській мові також часто використовується апостроф (apostrophe). Прабатьком цього терміна вважається грецьке слово “apostrophos”, що перекладається як «відвернення». Це визначення пояснює головну функцію знака — позначення того, що літери були опущені (наприклад, у скороченнях) або для вираження володіння.
Присвійний прикметник завжди має стояти перед іменником, який він описує. Наприклад:
- NO! Her and John's car.
- YES! Her car and John's car.
Its — одне з небагатьох присвійних слів в англійській мові, що не містить апострофа. Це важливо пам'ятати, оскільки it's (з апострофом) — це скорочення від it is або it has. Займенник “its” (без апострофа) відноситься до об'єктів або тварин. Наприклад:
My cat Bob likes its bed so much. There is no other place where Bob would sleep.
У деяких діалектах англійської мови, особливо у Сполученому Королівстві та Австралії, присвійний займенник “my” іноді вимовляється як “me”. Таке відхилення від суворих правил граматики називають “dialectal me”. Наприклад: I’ve finally got me car back = I’ve finally got my car back — Нарешті я забрав свою машину.
Переходьте на цю статтю, щоб дізнатися, як будувати речення з присвійними займенниками згідно з правилами англійської граматики.
Коментарі
Підписатися