У цій статті ви дізнаєтеся про особливості правильної вимови в англійській мові.
На слух перше враження від американської вимови викликає відчуття більш різкого та енергійного звучання, тоді як британська англійська сприймається глибокою, округлою та більш аристократичною. Існує навіть таке поняття, як американський тванг (гугнявість, вимова «у ніс»). Британці називають носовим твангом (nasal twang) назалізацію, що властива американській вимові і зачіпає слова, які вже мають носовий звук.
Однак не тільки «манера» вимови є відмінною рисою двох діалектів. Основоположною різницею варто вважати звукові варіації одних і тих самих слів. Тут ми говоримо про те, що звуки в американській та британській вимові матимуть різні характеристики.
Варто пам'ятати й про те, що кожен із діалектів може мати свої акценти, які змінюються залежно від штату чи регіону. Таким чином, досить складно виділити суворі правила, що передбачають використання тих чи інших звуків у певних позиціях. Проте ми постараємося позначити деякі випадки, характерні для кожного з діалектів.
Вимова звука /r/
Яскравою мовленнєвою характеристикою американців є підкреслена вимова звука /r/ у всіх позиціях (ротичний акцент). У британському варіанті він найчастіше випадає, якщо стоїть після голосної. Звучання чіткого /r/ зберігається переважно на початку слова або перед голосною:
star|stɑː|брит. /|stɑːr|амер.
carpenter|ˈkɑːp(ə)ntə|брит. /|ˈkɑːrpəntər|амер.
reader|ˈriːdə|брит. /|ˈriːdər|амер.
Буква “о” у закритому складі
В американській вимові англійських звуків часто відсутній короткий звук /ɒ/. Замість нього використовується або короткий /ʌ/, або відбувається подовження, що веде до довгого /ɔː/, чи відкритого /ɑː/:
hot|hɒt|брит. /|hʌt|або|hɑːt|амер.
dog|dɒɡ|брит. /|dɔːɡ|амер.
|njuː| vs. |nuː|
Спрощення в американській вимові ілюструє випадок заміни /juː/ на /uː/ (так званий yod-dropping). Зазвичай це відбувається після букв d, t, n, s та поєднання th:
new|njuː|брит. /|nuː|амер.
news|njuːz|брит. /|nuːz|амер.
itunes|aɪ tjuːnz|брит. /|aɪ tuːnz|амер.
assume|əˈsjuːm|брит. /|əˈsuːm|амер.
|æ| vs. |a:|
Американський варіант підтримує правила написання більш послідовно порівняно з британською англійською. Існує ряд слів, які в британському варіанті вважаються винятками — у них буква "а" звучить як /ɑː/. Але в американській англійській у закритому складі вона відповідатиме звуку /æ/:
tomato|təˈmɑːtəʊ|брит. /|təˈmeɪtoʊ|амер. (тут відкритий склад)
vase|vɑːz|брит. /|veɪs|амер.
clerk|klɑːk|брит. /|klɜːrk|амер.
dance|dɑːns|брит. /|dæns|амер.
/(ə)ri/ vs. /eri/
У британському варіанті вимови голосний у ненаголошених закінченнях -ary / -ery / -ory найчастіше випадає або редукується до нейтрального /ə/. Американці ж часто зберігають повне звучання /eri/ або /ɔːri/:
lavatory|ˈlavət(ə)ri|брит. /|ˈlævətɔːri|амер.
laboratory|ləˈbɒrəˌt(ə)ri|брит. /|ˈlæbrətɔːri|амер.
secretary|ˈsɛkrɪt(ə)ri|брит. /|ˈsekrəteri|амер.
Звуки /t/ та /d/
Британський варіант зазвичай зберігає чітку вимову /t/, тоді як американський діалект часто адаптує -tt- між голосними до звуку, схожого на швидке /d/ (flap T), або зовсім опускає /t/ після /n/:
twenty|ˈtwɛnti|брит. /|ˈtwen(t)i|амер.
understand|ʌndəˈstand|брит. /|ˌʌn(d)ərˈstænd|амер.
matter|ˈmatə|брит. /|ˈmætər|(звучить майже як|ˈmædər|) амер.
Це найбільш популярні випадки, де різниця між британським та американським варіантами англійської мови простежується особливо яскраво.
Щоб вчити англійську далі, переходьте на ці статті про британські та американські серіали.
Коментарі
Підписатися